Єдина нервова система умовно ділиться на дві частини: соматичну (анімальну) та вегетативну. Вегетативна (автономна) нервова система складається з двох частин: симпатичної і парасимпатичної, вона іннервує всі органи і тканини: залози, гладкі м’язи судин та внутрішніх органів, серцевий м’яз, органи відчуття, а також головний і спинний мозок.

Більшість органів іннервується як симпатичним, так і парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи. Парасимпатичний відділ не іннервує посмуговані м’язи, гладкі м’язи матки, більшість кровоносних судин, сечоводи, потові залози, волосяні фолікули шкіри, селезінку, надниркові залози та гіпофіз.

Читать полностью »

Від головного мозку направляються 12 пар черепних (черепномозкових) нервів. Кожна пара має свій номер та назву. На відміну від спинномозкових нервів, які є змішаними, частина черепномозкових нервів є чисто рухо­вими (четверта, шоста, одинадцята, дванадцята), частина — чутливими (перша, друга, восьма пари) і частина — змішаними (третя, п’ята, сьома, дев’ята, десята пари).

В складі черепних нервів є і парасимпатичні волокна, що іннервують гладкі м’язи та залози (третя, сьома, дев’ята, десята пари).

Читать полностью »

Усі рефлекси, тобто відповіді організму на зміни середовища при обов’язковій участі центральної нервової системи, поділяються на безумовні та умовні.

Людина і тварини народжуються з наявністю вже відповідної кількості готових рефлексів. Ці рефлекси сформувались і закріпились у процесі еволюції, закодовані генетично і передаються нащадкам. Такі рефлекси одержали назву безумовних. Але організм живе в середовищах, що безперервно змінюються: внутрішньому, зовнішньому, соціальному. Лише безумовні рефлекси не можуть забезпечити існування організму в цих середовищах. Тому в процесі життєдіяльності в орга­нізмі формуються умовні рефлекси.

Читать полностью »

Головний мозок кровопостачається в основному внутрішньою сонною артерією, а спинний – хребтовою.

Хребтова артерія відхо­дить від підключичної, прохо­дить через отвори у поперечних відростках шийних хребців і досягає великого потиличного отвору. Тут ліва та права хребет­ні артерії з’єднуються і утворю­ють основну артерію, що йде по однойменній борозні мосту і через свої гілки анастомозує з гілками внутрішньої’сонної ар­терії, утворюючи коло Вілізія в ділянці турецького сідла. Від хребетної артерії відходять пе­редня та задня спинномозкові артерії, що кровопостачають спинний мозок.

Читать полностью »

Спинномозкова рідина міститься у підпавутинному просторі, шлуночках і центральному каналі спинного мозку. У дорослої людини кількість спинномозкової рідини становить 120-150 мл, вона виробляється судин­ними сплетеннями шлуночків головного мозку. Спинномозкова рідина циркулює у всіх напрямках. З бокових шлуночків вона надходить через міжшлуночкові отвори у порожнину третього шлуночка, а потім (через водопровід середнього мозку) у порожнину четвертого. Звідси через серединний (Мажанді) та бічний (Люшке) отвори частина спинномозкової рідини потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку, частина її по центральному каналу спинного мозку поширюється у каудальному напрямку, у розширення підпавутинного простору в ділянці кінського хвоста. Далі вона потрапляє у підпавутинний простір спинного мозку і рухається вгору до головного мозку. Відтік (всмокту­вання) спинномозкової рідини відбувається у венозну систему через грануляції павутинної оболонки.

Читать полностью »

У таламусі (згір’я) розрізняють близько 40 ядер — скупчень тіл нейронів. Із функціональної точки зору розрізняють специфічні та неспецифічні ядра.

Специфічні ядра, чутливі. До них надходить/сенсорна інформація від рецепторів по чутливих висхідних шляхах і обробляється тут, перш ніж досягти кори великих півкуль. Єдиний чутливий тракт проходить «транзитом» через таламус до кори — це шлях нюхової чутливості. Таламус образно називають колектором чутливості.

Неспецифічні ядра згір’я — це ядра ретикулярної формації. Від них від­ходять висхідні шляхи, які віялоподібно закінчуються на нейронах різних відділів кори, підвищуючи їхню збудливість. Ушкодження неспецифічних ядер таламуса призводить до порушень свідомості.

Читать полностью »

Проміжний мозок знаходиться під мозолистим тілом. Він складається з таких частин, як згір’я, підзгір’я, а порожниною є III шлуночок.

Таламус (згір’я) — це парне скупчення сірої речовини, яке поділяється на власне згір’я (таламус), зазгір’я (метаталамус) та надзгір’я (епіталамус). У власне таламусі розрізняють передні, латеральні та медіальні групи ядер. В латеральних ядрах відбувається перемикання усіх чутливих шляхів, які прямують до кори головного мозку. Крім того, передній відділ таламуса має назву переднього горбика, а задній — подушки, де зна­ходяться підкіркові центри зору. Медіальні поверхні власне згір’я утворюють ла­теральні стінки III шлуночка.

Читать полностью »

Із третього мозкового міхура (mesencephalon) розвивається середній мозок. До нього належать ніжки мозку і покрив середнього мозку. Порожниною є водопровід мозку (Сільвія), який сполучає ІІІ шлуночок із IV. Покрив склада­ється із двох верхніх і двох нижніх горбиків, які, відповідно, є підкірковими центрами зору та слуху.

На поперечному розрізі середнього мозку можна бачити покрив і ніжки мозку. Ніжки мозку складаються із покришки і основи, між якими знаходиться чорна речовина (інтернейрони з пігментом). Через основу ніжок проходять пірамідні провідні шляхи та шляхи, що з’єднують кору великих півкуль з ядрами моста і мозочка. Покришка містить сіру і білу речовини. Сіра речовина — це червоне ядро, сітчаста речовина і ядра III та IV пар черепномозкових нервів. Біла речовина представлена волокнами висхідних (чутливих) шляхів, які тут утворюють медіальну та латеральну (слухову) петлі.

Читать полностью »